|
Український степовий природний
заповідник
Українс й редньорічна
кількість опадів — 448 мм.
Заповідник знаходиться у веденні Національної академії наук
України, а науково-методичне і господарське керівництво здійснюється Інститутом ботаніки
ім. М.Г. Холодного НАН України.
Степовий заповідник являє собою унікальну пам'ятку природи
цілинної степової рослинності південного сходу України. Тут описано 604 види рослин. Рослинність
представлена в основному різнотравно-типчаково-ковильними степами на звичайних
чорноземах Приазов'я. Особлива гордість «Хомутовського степу» —
ковила. Тільки в цьому відділенні зростає 12 видів. Різноманітний тваринний світ,
нараховується 231 вид фауни, 45 з яких занесено до Червоної книги України.
Відділення Українського степового природного заповідника
«Кам'яні Могили»
Заповідник «Кам'яні Могили» знаходиться
в Володарському районі Донецької області (289,2 га) і Куйбишевському районі
Запорізької області (100 га), загальною площею 389,2 га.
«Кам'яні Могили» являють собою своєрідну ділянку
кам'янистого степу на виходах пород Азово-Подільського кристаличного масиву. Садиба
розташована в селі Назарівка.
«Кам'яні Могили» — гірська країна серед
неоглядної рівнини. Тільки в цьому місті зростають такі вузьколокальні ендеміки,
як деревій голий та волошка хибноблідолуската. Тут зростає 8 видів
папороті — представників північної флори, а на невеликих луговинах можна
зустріти галявини гладіолуса тонкого та орхідеї.
З ранної весни до пізньої осені заповідник відвідується
туристами. Він зустрічає її кольоровим килимом трав, незвичайної красою гранітних пасм
повітрям, напоєним ароматом квітів.
Окрім того, що Кам'яні Могили — це заповідник
ботанічний, він також є місцем історичним. За однією з наукових версій тут,
неподалік від легендарної річки Каялка 31 травня 1223 р. відбулася вирішальна битва
монголо-татар з об'єднаними руськими і половецькими військами, яка закінчилася
повною поразкою об'єднаних військ і стала початком занепаду Київської Русі.
Відділення Українського степового природного
заповідника «Крейдяна Флора»
Заповідник «Крейдяна флора» складається з двох
окремих ділянок, відстань між якими близько 3 км. Розташований заповідник
у Краснолиманському та Слов'янському районах.
м. Донецьк
Донецький ботанічний сад
Донецький ботанічний сад Національної академії наук Украини
є науково-дослідним природоохоронним закладом. Він розташований на східній околиці
м. Донецька, межує з м. Макіївка, загальною площею 262,2 га.
В основу створення ботанічного саду покладено
ландшафтно-систематичний принцип, а також створення спеціалізованих колекцій садів,
дендрарію, розарію, саду художніх мініатюр, райдужних садів і т. ін.
Колекційний фонд ботанічного саду складає понад 10 тис. видів
рослин.
У відділі природної флори створено колекцію трав'яних рослин
помірних широт, що включає 1107 видів, 335 родів, 66 сімейств. Створена експозиція
«Реліктові, ендемічні і рідкісні рослини Донбасу» (176 видів). На основі
багаторічних досліджень складено список природної флори Донбасу, що нараховує понад
180 видів, 579 родів, 120 сімейств.
Основні напрямки комплексних досліджень, що проводяться
у Ботанічному саду, знаходяться в сфері промислової ботаніки і включають розробку
питань охорони генофонду природної флори і відтворення рослинних ресурсів в умовах
сильного антропогенного пресу індустріалізації та урбанізації, розробку наукових основ
використання рослин для оптимізації навколишнього середовища в індустріальних регіонах
і ряду інших.
Вченими саду розроблено наукові основи озеленення відвалів
вугільних шахт, розроблено стратегію і тактику флори південного сходу України.
м. Слов'янськ
Гідрологічні пам'ятки природи «Озеро Сліпне»
і «Озеро Рапне»
Гідрологічні пам'ятки природи «Озеро Сліпне»
і «Озеро Рапне» оголошені Розпорядженням Ради Міністрів УРСР від
14.10.1975 р. № 780-Р.
Озеро Сліпне карстового походження, виникло в результаті
вищелачування солених пластів пермських відкладень. Має еліпсовидну форму, продольна вісь якої
спрямована з південного заходу на північний схід. Довжина —
925 м, найбільша ширина — 400 м, площа —
27,21 га, найбільша глибина — 2,2 м, а середня —
1,22 м. За соляним складом переважають NaCl, Na2SO4,
MgSO4, небагато Ca (NCO3)2, CaSO4. Потужність
ілових відкладень до 2,6 м. Мінералізація вод з 1950
по 1972 рр. знизилася з 17 г/л до 5 г/л. Джерелом
підпитки озеру є води поверхневого стоку.
Під охорону взята площа 30 га.
Довжина озера Рапного —
850 м, ширина — 320 м, максимальна глибина
7,5 м, середня — 2,9 м. Обсяг води майже 500 тис.
куб. м, площа 32 га.
Вода і грязі озера Сліпного мають лікувальне значення.
Лікувальні грязі належать до типу ілових, сульфідних, сульфатно-хлоридних, натріївих,
озерно-джерельних.
На базі озера працюють санаторії «Донбас»,
«Слов'янський», «Ювілейний» та інші лікувальні заклади.
Природно-історична цінність озер: цікаві за походженням
і мають лікувальний ефект.
Амвросіївський район
Лісовий заказник «Бердянський»
Заказник «Бердянський», загальною площею
413 га, розташований в Благодатненському та Степано-Кринському лісництві
Амвросіївського держлісгоспу.
Флора заказника представлена 472 видами вищих рослин,
з них 469 — квіткових, 1 — голосіменний (ефедра двоколоскова)
і два — вищих сфатових (хвощ польовий і папороть — пузирник
ломкий). З деревних пород зустрічається 18 видів дерев та 33 чагарника.
Основним завданням лісового заказника «Бердянський»
є збереження унікальної рідкісної дубрави в степу, а також штучно створених
насаджень сосни на кам'янистих ґрунтах по берегові р. Кринка.
Заказник має велике водозберігальне захисне і естетичне
значення.
Ботанічна пам'ятка природи «Балка
Гірка»
Пам'ятка природи «Балка Гірка» оголошена Розпорядженням
Ради Міністрів УРСР від 14.10.1975 р. в межах Амвросіївського держлісгоспу. Площа
пам'ятки — 4 га.
До числа дуже рідкісних рослин належить еремурус величний,
основний ареал розповсюдження якого охоплює Середню Азію, Кавказ і Крим. В Україні окрім
Криму, він зустрічається лише в Донбасі. Одне з місцезнадходжень виявлене
по річці Деркул в Луганській області, а друге — в південній частині
Донецького кряжа — поблизу Амвросіївки.
Еремурус величний було знайдено в балці Гіркій фахівцями
Донецького ботанічного саду в 1968 році. Ця рослина вважається природним дивом
Донеччини, тому один зі схилів балки Гіркої, на якому зростає еремурус, взято під
охорону як пам'ятку природи загальнодержавного значення.
Волноваський район
Лісовий заказник
«Великоанадольський»
Оголошений Постановою Ради Міністрів УРСР від
28 жовтня 1974 р. № 500 з метою збереження унікального лісового масиву,
розташованого на слабкохвилястій приводороздільній частині північно-західного схилу
Бердянсько-Маріупольської височини. Штучно закладений в 1843 р. ліс є одним
з перших в історії розвитку вітчизняного степового лісорозведення.
Заказник загальною площею 2543 га розташований
на землях Великоанадольського держлісгоспу.
Історія вітчизняного степового лісорозведення, що набуло
з часом світового визнання, починається 31 жовтня 1843 р., коли поручик корпусу
лісничих В.Є. Графф заснував Великоанадольський ліс.
Сьогодні насадження Великоанадольського лісового масиву являють
собою живий музей, за досвідом і знаннями сюди приїзджають вчені і
фахівці-біологи.
Великоанадольський ліс має велику природно-історичну цінність.
В 1950 р. лісівником Д.К. Крайнєвим, який майже все життя присвятив вивченню лісу,
було започатковано дендрологічний парк, який сьогодні значно розширений і в останні роки
поповнився багатьма іноземними видами дерев і чагарників. Найбільш цікаві види рослин,
що зростають в дендропарку — ялівець вергінський, оксамит амурський, ліщина
маньчжурська, горіх маньчжурський, софора японська, тополя китайська. Рослинність Північної
Америки представлена сосною жовтою, кленом сріблястим, тополею дельтовидною, хурмою віргінською
і тощо. Найбільше культивуються види з флори Центральної і Північної Європи: сосна
гірська, каштан кінський, горіх грецький, горобина скандинавська, тополя запашна
і т. ін. Колекції рослин Великоанадольського лісу завжди викликають інтерес
як у любителів природи, так і у фахівців-дендрологів.
Великоанадольський ліс — не тільки пам'ятка
природи. Він являє собою навчальну і науково-пізнавальну базу для багатьох дослідницьких
і навчальних закладів.
Костянтинівський район
Геологічна пам'ятка природи «Клебан-Бицьке
оголення»
«Клебан-Бицьке оголення» розташоване на лісовому
схилі річки Бичок (притоці Кривого Торця). Воно являє собою вихід на денну поверхню дуже
давніх гірських пород, що утворилися в узбережних ділянках давнього
Пермського моря.
Вапняки Клебан-Бицького оголення за віком належать
Микитівській світі. Вони містять в собі залишки фауни морських безхребетних тварин, коралів,
морських їжаків. Тут зустрічаються поклади гіпсу.
Геологічна пам'ятка природи «Дружківські скам'янілі
дерева»
Площа ділянки геологічної пам'ятки невелика —
1 га, а цінність її величезна. Скам'янілі дерева — своєрідні свідки
того, що в кам'яновугільному періоді (понад 250 млн років тому) на просторах
сучасної північно-західної частини Донбасу переважав вологий теплий клімат і зростали
розкішні вічнозелені ліси, значне місце в яких посідали араукарії. Міцні урагани,
що проносилися над вічнозеленими лісами виривали дерева з коренями і зносили
в річку. Закриті від впливу кисню, вони уникнули обвуглювання. В залишках араукарій
відбулося своєрідне заміщення органічної речовини неорганічною. В товщині осадочних пород
просмоктувалася морська вода. Проходячи через тканини рослин, вона виносила з собою органічні
речовини, а на їх місце відкладала частки мінеральних речовин. Так відбулося повне
скам'яніння.
Таке явище природи зустрічається на землі дуже рідко. Відоме
ще одне скам'яніння дерев в пустельному районі американського штату Аризона.
Геологічна пам'ятка природи «Балка
Кровецька»
«Балка Кровецьке» — являє собою оголення
араукаритової світи верхньокам'яновугільних відкладень з розривними порушеннями, чітко
видними на поверхні. Площа пам'ятки — 15 га.
Геологічні пам'ятки природи загальнодержавного значення
в Костянтинівському районі оголошені Розпорядженням Ради Міністрів УРСР від
14.10.1975 р. № 780-р.
Першотравневий район
Ландшафтний заказник «Білосарайська
коса»
Оголошений Постановою Ради Міністрів УРСР від
25.02.1980 р. № 132 з метою охорони унікального природного ландшафту півострову
Білосарайська коса на узбережжі Азовського моря.
Півострів Білосарайська коса знаходиться на північному
узбережжі Азовського моря в 35 км на захід від
м. Маріуполя.
Займає 416 га непокритих лісом земель Приазовського
держлісгоспу та 200 га мілководної акваторії Азовського моря. Сприятливе географічне
розташування коси, наявність мілководних лиманів і озер з водноболотною рослинністю
сприяє гніздуванню, розмноженню і концентрації у час міграції багатьох видів птахів.
У флорі заказнику, за даними Донецького ботанічного саду, зареєстровано 217 видів вищих
рослин, з них 20 видів літоральної смуги, які більше в області
не зустрічаються.
Орнітологічний заказник «Приазовський
чапельник».
Неабияку цінність на північному узбережжі Азовського моря
має велика колонія чапель, де щорічно на гніздуванні зустрічається понад 100 пар птахів.
Площа заказника — 100 га. Оголошений Указом Президента України
№ 1207/2000 від 4.11.2000 р.
Слов'янський район
Ботанічна пам'ятка природи «Маяцька
дача»
Розташований в північній частині Донецької області біля
м. Слов'янська на землях Слов'янського держлісгоспу, загальною площею
18 га. Оголошений Розпорядженням Ради Міністрів УРСР від
14.10.1975 р. № 780-р.
Пам'ятка природи є однією з ділянок природнього
зростання грабу звичайного в Донецькій області, що знаходиться в екстремальних
умовах, відірваний від основного ареалу розповсюдження.
Старобешівський район
Геологічний заказник «Раздольненський»
Розташований по правому схилу р. Мокра Волноваха
в 18 км від селища Старобешеве. Оголошений Постановою Ради Міністрів УРСР від
28.10.1974 р. № 500. Площа заказника — 100 га. Раздольненське оголення
має найбільш характерні виходи девонських утворень на півдні України.
Девонські виходи у села Раздольного цінні тим,
що в них часто зустрічаються відбитки рослинності, риб та інших морських
тварин.
Перші відомості про Роздольненське оголення були опубліковані
в 1833 р. геологом І.Б. Іваницьким. В заказнику проводяться геологічні
симпозіуми, проходять практику майбутні геологи.
Геологічна пам'ятка природи «Новоєкатерининське
оголення»
Особливість Новоєкатерининського оголення —
багатоярусність залягання морських відкладень.
Оголення являє собою великий інтерес для геологів.
Вапняки багаті залишками різноманітної фауни. В них
зустрічаються брахіоподи (понад 40 видів), багато коралів, морських їжаків, остраход
і т. ін.
Оголошена пам'ятка природи Розпорядженням Ради Міністрів УРСР
від 14.10.1975 р.
Геологічна пам'ятка «Стильське
оголення»
Розташована на лівому схилі долини р. Мокра Волноваха
і починається в 4 км на південно-захід від с. Стила. Загальна
площа — 25 га.
Пам'ятка являє собою унікальний розріз кристалевих пород верхнього
девону і вапняків нижнього карбону.
Особливо цікава південно-західна частина стильських оголень
в районі горба Маф-хая. Природно-історична цінність: оголення являє собою
прекрасну ілюстрацію карбонатної товщини нижнього карбону Донбасу, характерно взаємовідношення
його з верхнім девоном.
Оголошено пам'яткою природи Розпорядженням ради Міністрів УРСР
від 14.10.1975 р. № 780-Р.
Шахтарський район
Ботанічна пам'ятка природи
«Урочище Грабове»
З кінця минулого століття в літературі з ботаніки
почали з'являтися відомості про те, що в Донбасі зростає граб звичайний,
і від того часу інтерес до цього факту не зникає. Справа в тому,
що східною межою грабу вважається смуга Ромни Сумської обл. —
Полтава — Кременчуг. А виявляється, що він зустрічається набагато далі
на схід, по річці Міус і в Маяцькій дачі.
Пам'ятка природи «Урочище Грабове» розташована
на землях Торезького держлісгоспу загальною площею 41 га. Оголошений Розпорядженням
Ради Міністрів УРСР від 14.10.1975 р. № 780-Р. Урочище Грабове, або Грабова
балка — великий лісовий масив, що розкинувся на площі 635 га.
Граб зростає не на всій площі масиву,
а зосереджений в 2 місцях. ці островки в зеленому морі лісового урочища
і стали пам'яткою природи.
Природно-історична цінність: природне зростання грабу звичайного
в екстремальних, відірваних від ареалу, умовах.
| 
